Комунальний заклад «Навчально-виховний
комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради»
28500,Кiровоградська
обл., м.Долинська, вул. О. Бочковського, 13.
( (05234)
5-40-34
НАКАЗ
від “04” листопада 2016 р. № 182
Про підготовку та
проведення
педагогічної ради
Відповідно до
річного плану роботи школи, з метою
розкриття творчого потенціалу педагогічних працівників, підвищення їх
професійної майстерності, створення оптимальних умов для впровадження
передового педагогічного досвіду та з метою якісної підготовки і проведення педагогічної ради,
НАКАЗУЮ:
1.
Провести педагогічну раду на тему: «Роль вчителя у реалізації національної
політики в освіті: завдання, перспективи» 01 грудня 2016 року.
2.
Призначити
відповідальними за підготовку і проведення педагогічної ради заступника
директора закладу з навчально-виховної роботи Тарасову І.А., заступника
директора з науково-методичної роботи Олійник Т.М.
3.
Заступникам
директора Тарасовій І.А., Олійник Т.М.:
3.1.
Скласти план
заходів з підготовки до педагогічної ради.
4.
Створити творчу
групу вчителів по підготовці до педагогічної ради в такому складі: Карявка
С.С., Ніколенко Н.І., Антіпець Т.В., Шмагайло О.П., Сіденко Т.І., Бондюк Н.Г.,
Василенко О.А.
5.
Творчій групі
визначити форму проведення педагогічної ради.
6.
Головам ШМО
провести роботу серед членів шкільних методичних об’єднань по обговоренню питання,
яке винесено на засідання педагогічної ради.
7.
Бібліотекарю
закладу Бондаренко Т.М. підготувати відповідну літературу, надати інформаційні
матеріали вчителям школи щодо підготовки до педагогічної ради.
8.
Контроль за
виконанням даного наказу покласти на заступника
директора закладу з науково-методичної роботи Олійник Т.М.
Директор КЗ «НВК «Долинська
гімназія –ЗШ І-ІІІ ступенів № 3
Долинської районної ради»
І. Свічкарьова
Ознайомлені:
Тарасова І.А.
Олійник Т.М.
=============================================================
ПЛАН
підготовки до
проведення засідання педагогічної
ради на тему «Роль вчителя у реалізації національної політики в
освіті: завдання, перспективи»
========================================================================
Василенко
О.А. – лаборант кабінету ІКТ.
3. Провести методичну нараду з членами
творчої групи.
4. Розподілити обов’язки між членами творчої групи.
5. Розробити план проведення педради.
6. Підготувати виступ та презентацію
по темі педради.
7. Підібрати літературу з
проблеми педагогічної ради.
8. Оформити виставку
літератури в методичному кабінеті по темі «Роль вчителя у реалізації
національної політики в освіті: завдання, перспективи».
9. Спланувати
проведення відкритих уроків у рамках
декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються.
10. Провести відкриті уроки в рамках
декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються з проблеми «Роль вчителя у реалізації
національної політики в освіті: завдання, перспективи».
ПЛАН
проведення
декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються
1.
Відкриті уроки вчителів, які атестуються
в 2016-2017 н.р.
1.1.
Урок інформатики у 6-А класі на тему «Практична
робота «Операції над об’єктами файлової системи» (Карявка С.С.)
1.2.
Урок алгебри у 9-В класі на тему «Найпростіші
перетворення графіків функцій» (Устенко Л.В.)
1.3.
Урок історії у 7-В класі на тему «Київська
держава Ярослава Мудрого» (Козова В.О.)
1.4.
Урок гімнастики у 5-А класі (Пасєка
Л.О.)
1.5.
Урок зв’язного мовлення у 4-Б класі на
тему «Письмовий переказ «Хлібом славиться земля» (Бондюк Н.Г.)
1.6.
Урок історії в 11-А класі на тему «Практичне
заняття «Демографічні зміни. Повсякденне життя. Доля жінки» (Козова В.О.)
1.7.
Урок природознавства у 1-А класі на тему
«Навчальний проект «Як бджоли готуються до зими» (Сіденко Т.І.)
1.8.
Урок основ здоров’я у 1-В класі на тему «Чистота
– запорука здоров’я» (Шмагайло О.П.)
2. З
30.11.16 р. по 16.12.16 р. перевірка документації вчителів, що атестуються
(зошити, щоденники учнів, поурочні плани, класні журнали) адміністрацією закладу
та членами атестаційної комісії.
3. Узагальнення
матеріалів проведення декади педагогічної майстерності вчителів, що атестуються
довідкою до 22.12.16 р.
4.
Методична рада: підведення підсумків
декади педагогічної майстерності вчителів, що атестуються.
=======================================================================
АНКЕТА
1.
На
твою думку – чи сучасні вчителі у нашій школі?
(Необхідне підкреслити):
·
Більшість
·
Дуже
мало
·
Всі
·
Немає
жодного
·
Свій
варіант
____________________________________________________
2.
Які
особистісні якості важливі для сучасного вчителя?
______________________________________________________________________
3.
Які
професійні якості важливі для сучасного вчителя?
______________________________________________________________________
4.
Назви
риси характеру педагога, які шкодять розвиткові учня. Чи є вони в учителів
нашої школи? _________________________________________________________
Незакінчені
речення
1.
Ідеальний сучасний вчитель – це …
________________________________
2. Вчителі
нашої школи … ___________________________________________
Тому,
що__________________________________________________________
3. Тільки
той вчитель викликає довіру та повагу, який … __________________
4. Довіряю
тим учителям, які … ___________________________________
5. Якби я був учителем, то …
________________________________________
Міні-твір
Тема:
«Ідеальний
сучасний вчитель – який він?»
=============================================================
Виступи
вчителів на педраді 01.12.2016 року «Роль вчителя початкових класів у
реалізації національної політики в освіті: завдання, перспективи»:
Ніколенко
Н.І. «Формула успіху сучасного вчителя в умовах
інноваційної діяльності»
Антіпець
Т.В. «Реалізація соціокультурного компоненту навчання
іноземної мови через міжнародну навчальну програму «e Twinning PLUS»
Карявка
С.С. «Школа як осередок розвитку інтересів та захоплень
дітей. Позашкільна діяльність педагога та учнів»
Шмагайло
О.П. «Роль вчителя початкових класів у реалізації
національної політики в освіті: завдання, перспективи»
================================================
Протокол № 2
засідання педагогічної ради
комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради» від 1 грудня 2016 року
Присутні : 47
Відсутні : 5
Голова
педагогічної ради – І.Свічкарьова
Секретар
педагогічної ради – С.Кумпан
Порядок денний
1.
Роль
вчителя у реалізації національної політики в освіті: завдання, перспективи.
І.
Слухали
Тарасову І.А.,
яка повідомила, що серед
найважливіших перетворень, які
здійснюються у системі освіти, є її орієнтація на нові стосунки між учнем і тим
змістом навчання, який йому пропонує
держава. Соціальні зміни, які відбуваються
у сучасному суспільстві, вимагають нових
підходів до освіти й виховання підростаючого покоління, а також
по-новому ставлять питання про професійну компетентність учителя. Все
починається з початкової освіти. У сучасних умовах її ефективність
пов’язується з реалізацією
компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті
початкової загальної освіти (2011 р.), вимогах до засвоєння
програмового змісту з кожного
навчального предмета (2012 р.), до контролю
та оцінювання навчальних
досягнень учнів (2014 р.). Нині постає
потреба у визначені резервів підвищення
ефективності навчального процесу на
засадах компетентнісного підходу, у розкритті механізмів їх використання у
професійній діяльності педагогів. І особистість учителя, його професійна
компетентність сьогодні, як ніколи, виявляються надзвичайно важливими умовами
забезпечення ефективності процесу навчання і виховання.
Далі Інна Анатоліївна зазначила, що загальноосвітній
навчальний заклад є одним із найскладніших соціальних утворень, що має власну
структуру та систему управління, в якому відбувається непростий процес
керування людськими, матеріальними, енергетичними, інформаційними ресурсами. Як
свідчать результати аналізу
сучасної практики, ефективній реалізації
компетентнісного підходу в навчанні школярів сприяють:
зміни підходів до підготовки і
проведення уроку як основної форми організації
навчальної діяльності в умовах
класно-урочної системи навчання (певне
структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах
міжпредметної інтеграції);
розширення діапазону
організаційних форм і методів навчання, способів навчальної взаємодії, що
мають на меті практичну спрямованість
навчання і базуються на взаємозв’язках
урочної та позаурочної діяльності.
Докорінні зміни
в соціальному та економічному житті держав Європи та світу значним чином вплинули на розвиток їхніх освітніх систем. Освіта – стратегічна
основа розвитку особистості,
суспільства, нації, держави, запорука майбутнього добробуту. Вона виступає
методом відтворення і накопичення
інтелектуального, духовного потенціалу
народу, виховання патріота і
громадянина, а також сприяє розвитку
процесу модернізації суспільства, зміцненню авторитету держави на
міжнародній арені. За таких умов системи
освіти багатьох країн світу головним
завданням вважають підготовку молоді до культурного, професійного,
міжособистісного спілкування з представниками
інших країн, ознайомлення з їх традиціями, суспільним устроєм та мовною
культурою. Одним з важливих завдань
процесу навчання іноземної мови є проникнення
в культуру народу, якому належить ця мова, у систему його
світосприйняття та символів.
Наш світ безперервно розвивається,
зміни в суспільстві висувають нові вимоги щодо удосконалення системи навчання іноземних мов, зокрема,
в частині оновлення змісту навчально-методичної роботи, запровадження
новітніх технологій викладання, нових
навчальних курсів, коригування навчальних програм відповідно до рекомендації Ради Європи та Міністерства освіти і
науки України.
Важлива роль відводиться і вихованню учнів, поглибленню їхніх знань,
розвиткові творчих здібностей. І все це здійснюється через спеціально організовану
виховну роботу. Таку роботу називають позакласною та позашкільною. Позакласна
робота – різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення
інтересів і запитів дітей, організована
в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота – освітньо-виховна
діяльність позашкільних закладів для
дітей та юнацтва. Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають
застосування переважно однакових форм, засобів і методів виховання.
Завдання позакласної і позашкільної
роботи – це закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі
навчання, застосування їх на практиці;
розширення загальноосвітнього
кругозору учнів, формування в них
наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до
різних галузей наук, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і
розвиток індивідуальних творчих
здібностей та нахилів; організація
дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумових розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.
Її зміст визначається загальним
змістом виховання учнівської молоді,
який передбачає розумове,
моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання. Педагоги,
за таких умов, повинні
ретельно продумувати зміст
занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали
їх інтерес.
Інна Анатоліївна проінформувала, що в рамках
підготовки до педагогічної ради, колеги мали можливість відвідати відкриті
уроки, на яких вчителі демонстрували сучасні вимоги до вчителя та його
вихованців. Заступник директора подякувала Козовій В.О., Карявці С.С., Устенко
Л.В., Пасєці Л.О., Богдюк Н.Г., Сіденко Т.І., Шмагайло О.П. за проведені
сучасні уроки з використанням різних форм, методів, прийомів роботи та із врахуванням
індивідуальних особливостей учнів.
Виступили
1.
Олійник
Т.М., заступник директора з науково-методичної роботи, яка наголосила на тому,
що ми стоїмо напередодні реформ, які на
десятиліття мають визначити освітній
ландшафт України. Реформа освіти має одночасно:
- зупинити падіння якості та доступності
освіти;
- орієнтувати зміст освіти на
компетентності;
-
«перенавчити» вчителів;
- змінити структуру школи;
- забезпечити всі перетворення
ресурсами.
При цьому ще й зберегти те
найкраще, що маємо в українській школі.
18 серпня на одній з педагогічних конференцій міністр освіти Лілія
Гриневич презентувала широкому загалу концепцію «Нової української школи», згідно
якої освітній простір має формуватись відповідно до індивідуально-психологічного,
суспільно-політичного та
соціально-економічного чинників.
Визначено 10 ключових компетентностей, розвиток яких допоможе молодій людині бути продуктивною та
залишатись собою посеред
високотехнологічного, мультикультурного суспільства, а саме:
- спілкування рідною мовою;
- спілкування іноземними мовами;
- математична грамотність;
- компетентності в природничих
науках та технологіях;
- інформаційно-цифрова
компетентність;
- уміння навчатись протягом життя;
- соціальні і громадянські компетентності;
- підприємливість;
- загальнокультурна грамотність;
- екологічна грамотність та
здоровий спосіб життя.
Усі перелічені компетентності важливі і
логічно взаємопов’язані. Кожну з них
діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на
всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є:
- уміння читати і розуміти
прочитане;
- уміння висловлювати думку усно й письмово;
- критичне мислення;
- здатність логічно обґрунтовувати
позицію;
- ініціативність;
- творчість;
- уміння оцінювати ризики та
приймати рішення;
- уміння конструктивно керувати емоціями та застосовувати
емоційний інтелект;
- здатність до співпраці в команді.
Тамара Михайлівна звернула увагу на
те, що однією з головних засад нової школи є «педагогіка партнерства». Згідно
з цим підходом учні, батьки та вчителі є
рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Отже, батьки отримають більше
можливостей впливати на навчальний
процес, але не зможуть нарікати, що «школа»
погано навчила їхню дитину. Концепція «Нової школи» однозначно декларує, що:
·
«Вільну
людину може сформувати лише вільна особистість» та надає вчителю значний
простір для свободи вибору та творчої реалізації його педагогічних ідей.
·
«Нова
школа матиме широку автономію», а це
значить, що адміністративні та
навчально-методичні повноваження будуть
делеговані на рівень закладу освіти.
·
«Зросте
вплив місцевих громад на формування локальної освітньої політики, з урахуванням
місцевих культурних особливостей та
особливостей ринку праці».
Таким чином,
«автономність та відповідальність» стануть базовими компонентами для усіх ланок освітньої системи.
Заступник директора наголосила, що Нова
школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою
передбачено низку стимулів для особистого
і професійного зростання, щоб залучити
до професії найкращих.
Учителю буде надано академічну свободу,
він зможе готувати власні авторські
навчальні програми, вибирати підручники, методи, стратегії, способи і засади
навчання.
Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя.
Учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний
підхід, управління освітнім процесом, психологією групової динаміки тощо. На допомогу вчителеві буде
створено освітній портал з методичними
та дидактичними матеріалами, енциклопедіями, мультимедійними підручниками та
інтерактивними онлайн-ресурсами.
Збільшиться кількість моделей підготовки вчителя. Форми
підвищення кваліфікації буде диверсифіковано, учитель отримає право вибору
місця і способу підвищення кваліфікації.
Нова концепція пропонує наступну
структуру освітнього процесу:
-
початкова
освіта(тривалість 4 роки);
-
базова
середня освіта ( тривалість 5 років);
-
профільна
середня освіта( тривалість 3 роки).
Кожен з цих етапів розбитий ще на два.
Перший цикл початкової освіти,
адаптаційно-ігровий (1-2 класи),
допоможе учню звикнути до шкільного життя. У другому циклі (3-4 класи) в учнів буде формуватися почуття відповідальності
й самостійності. Після закінчення початкової школи навчальні досягнення кожного учня будуть відповідати стандарту початкової
школи. У новій школі не буде
«одногодинних» курсів або предметів. В одному класі буде не більше як 8
обов’язкових предметів.
Перший цикл навчання базової середньої
освіти, адаптаційний (5-6 клас), буде
пробуджувати і підтримувати інтерес до
сфери знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл,
базове предметне навчання (7-9класи)
сприятиме формуванню учнів як
відповідальних членів суспільства,
здатних самостійно долати
проблеми повсякденного життя, вибирати
шлях подальшого навчання згідно
своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено предметам за вибором.
У рамках
профільної освіти старшокласники
зможуть обирати один з двох
напрямків навчання:
-
академічне, із поглибленим вивченням предметів;
-
професійне.
В академічних ліцеях перший рік буде
перехідним. На цьому етапі учень зможе змінити профіль навчання. Учні зможуть
обирати не лише предмети, а й рівень їхньої складності.
У
Концепції зазначено, що в Новій
українській школі «з’явиться можливість
навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах». Чому це важливо?
Тому, що шкільний досвід повинен
максимально наближатись до майбутнього
суспільно-професійного досвіду
учня. Оскільки навчання протягом 12
років у групі, однорідній за віковою ознакою, аж ніяк не сприяє розвитку соціальної компетенції учня,
оскільки 99% соціальних груп є різновіковим за своїм складом. Таким чином напрацювання моделей поведінки в різновікових
групах є важливою складовою соціальних
навичок людини. Про значення «міжпредметності» можна і не згадувати. Основна
маса інновацій створюється в точці перетину
різноманітних галузей та дисциплін.
2.
Гаврилюк
І.К., заступник директора з навчально-виховної роботи, яка зупинилася на
«Концепції початкової школи» та вказала, що саме цей документ є ідеологічною
реформою середньої освіти, що почне діяти з 2018 року. Навчання
розпочинатиметься, як правило, з шести років. Інна Костянтинівна звернула увагу
на те, що діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної
готовності. І тривалість перебування в початковій школі для таких дітей можна
буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника. Крім того,
якість освіти буде підвищено в кожній початковій школі. Навчання буде
організовано за єдиним стандартом без запровадження предметів із поглибленим
рівнем. Це дозволить уникнути соціального розшарування та відбору дітей у
молодшому шкільному віці.
Заступник директора наголосила, що 4 серпня
2016 року Колегія Міністерства освіти і науки затвердила оновлені програми для
початкової школи (1-4 класи):
·
Затверджено
13 оновлених та «розвантажених» навчальних програм для школярів 1-4 класів.
·
Знято
фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми – учителі визначили їх
самостійно.
·
Програми
привели у відповідність до вікових особливостей дітей. Для цього експерти
перенесли деякі теми у більш старші класи та скасували ряд вимог.
·
Уніфікували
термінологію програм, що дозволило максимально наблизити термінологію до
вікових особливостей дітей.
Загалом зміни внесено до програм з української мови,
літературного читання, математики, інформатики, музичного мистецтва,
образотворчого мистецтва, трудового навчання, фізичної культури, іноземних мов.
3.
Шмагайло
О.П., вчитель початкових класів, зупинилася на тому, що педагогічна
майстерність - це сплав особисто-ділових
якостей та професійної компетентності вчителя. Продиктований потребами
сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може
бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде
високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Ольга Петрівна
наголосила, що такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню
підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню
сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і
значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути
професійно-мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації
розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до
педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний
вчитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.
4.
Психолог
закладу Ніколенко Н.І. запропонувала формулу успіху сучасного вчителя.
Наголосила, що іноді розумні, освічені вчителі не викликають у оточуючих почуття людського братерства, духовного
єднання. Такі вчителі люблять свій предмет більше, ніж учнів, вони нібито
віддалені від учнів, неприступні, недосяжні. Їм бракує харизматичності. Саме у
ній проявляються внутрішня краса людини, її самобутність, гідність. Основна
ознака чарівності – щирість, результатом
якої є довіра учня. Учителеві необхідно розвивати в собі вміння володіти своїми почуттями, залишаючись щирим.
Педагогічна чарівність неможлива без ідейної зрілості: учитель вирішує, чого він чекає від учнів сьогодні, завтра, в майбутньому. Педагог
повинен бути самобутнім, оригінальним, мати в арсеналі найновіші психологічні, педагогічні,
методичні знахідки, активно
використовувати їх під час уроку.
Спілкування з учнями - це завжди творчість. Учитель заздалегідь проектує результат уроку, але реальна зустріч з
учнями може змінити його
очікування. Школярів в усі часи приваблював творчий пошук, можливість приймати
рішення. Імпровізація вимагає від учителя
максимального контакту й відгуку
аудиторії. Такий контакт можливий тільки за
умови вільного володіння предметом.
Імпровізація – це
майстерність, а професійна майстерність
потребує багаторічної внутрішньої
підготовки, накопичення досвіду та вдосконалення.
Сучасні школярі чутливі до естетики слів.
Вони переконані у тому, що кожен учитель
повинен вміти «словом запалити серця», тому його слово має бути
художнім, виразним.
Школярі краще розуміють предмет, урок, виступ,
якщо вчитель, сполучаючи у своїх
розповідях обов’язкову точність і докладність доказів, висловлюється професійно
і разом з тим образно. Образне мовлення педагога повинно бути строгим. Але науковості необхідно надавати цікавої форми,
позбавити повчально - канцелярських зворотів, зайвих перекручувань. Також воно
має бути емоційним і індивідуальним.
На образність мовлення впливає
здатність вчителя чітко вимовляти слова,
приємність, звучність, мелодійність голосу, багатство інтонації. Адже у
мовленні вчителя відбивається не
тільки духовний світ педагога, але й освіченість та моральні
якості, самобутність, артистизм.
Ще одна складова професійної
досконалості – пластика,
органічний елемент педагогічних
здібностей. Пластика - це мова рухів,
виразність тіла, уміння використовувати
його особливості. За переконанням Макаренка А.С.: «Вчитель повинен володіти
мімікою, стримувати свій настрій, контролювати жести».
Важливе значення для
професійного зростання вчителя мають:
1.
Оволодіння передовим
педагогічним досвідом, пошуковою дослідною роботою.
2.
Систематичне
вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури, нормативних документів
про освіту, зустрічі з новаторами, участь у роботі методичних об’єднань,
семінарів, конференцій, педагогічних читань
тощо.
3.
Ознайомлення з педагогічною пресою, Інтернетом.
4.
Ознайомлення
з національною системою виховання, народною педагогікою
5.
Самоосвіта
вчителя.
Учителю
необхідно знати свої сильні і слабкі сторони, що є неодмінною умовою для досягнення
професіоналізму. Сучасний вчитель - це
професіонал, він має бути і артистом, і письменником, і співаком, і художником,
але при всьому цьому лишатися учнем. Вчитися
працювати над собою, вчитися спілкуватися з дітьми, вчитися готуватися до уроку. А ще одне найголовніше
правило - любити дітей.
5. Антіпець Т.В., учитель англійської мови, яка
запропонувала познайомитися з
соціокультурним компонентом навчання іноземної мови через міжнародну
навчальну програму eTwinning Plus. Вона наголосила на тому, що
навчальна програма Європейської Комісії, започаткована в 2005 році з метою розвитку співпраці європейських шкіл.
Вчителі та учні, зареєстровані в мережі eTwinning, отримують можливість
реалізації спільних проектів з іншими
європейськими школами. Ключовою
складовою навчання є
використання інформаційно-комунікаційних
технологій. Проект eTwinning розширює сферу
освітніх можливостей для учнів та
вчителів, підвищує мотивацію для навчання та ступінь відкритості на шляху
до Європи. На сьогодні проект
eTwinning
Plus об’єднує 42 країни
–учасниці, 153855 шкіл, 354307 учителів та 46667 проектів.
В рамках проекту учні 6-Б класу
нашої школи отримують навички командної роботи та досвід створення спільних
проектів, окрім цього, вони дізнаються про культуру інших країн Європи та
заводять друзів, навчаються толерантності.
Безпосередньо реалізація соціокультурного компоненту навчання іноземної
мови відбувається під час співпраці над проектами, листування,
відеоконференцій, електронного листування, використання онлайн-сервісів, запису
власних відеофільмів. Найвагоміший внесок
у розвиток соціокультурної компетенції належить листуванню, адже
саме завдяки йому в учнів виробляються
навички писемного мовлення, здобуваються
фонові знання про інші культури,
релігію, правила ввічливості та формули
мовленнєвого етикету.
Отримані звання є важливими
при написанні ЗНО та у подальшому
приватному і професійному житті випускників.
6. Керівник молодіжної
громадської організації, велоклубу «ТУРМАЛІН», вчитель інформатики
Карявка С.С. Сергій Сергійович зупинився на тому, що рівень розвитку особистості людини
залежить від конкретних умов її
діяльності і життя, методів формування знань і умінь, необхідних у тій чи іншій
діяльності, а також від природних
задатків. Особистість – це конкретна
людина в сукупності таких духовних, психічних особливостей, якостей, які
характеризують його як об’єкта громадського розвитку і як суб’єкта поведінки та діяльності перетворення
дійсності на основі її пізнання і
відношення до неї.
Поєднання здібностей характеризує
творчий рівень особистості і зумовлює потенціали її розвитку. Важливою умовою
реалізації потенціалів особистості є гармонія між людиною і її інтересами. Саме
участь у роботі клубу допомагає
реалізувати себе підростаючому поколінню.
Характерними рисами колективу нашого клубу (об'єднання за
інтересами) є спільна мета та
діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів
самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами.
Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами,
специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю
життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.
Життя та діяльність клубу
«Турмалін» спрямовані на виховання
всебічно розвиненої особистості, будуються на таких принципах:
· єдність і цілісність; постійний
рух уперед (реалізація цих принципів потребує послідовної постановки завдань,
залучення вихованців до їх розв'язання, вияву з їх боку активності, переживання
радості від успішного їх виконання);
· організація різноманітної
діяльності (людська особистість формується тільки в діяльності, і що
різноманітніші її види, то кращі умови для її всебічного розвитку; таким чином
збагачується духовне життя колективу взагалі й кожного його члена зокрема);
·
формування почуття честі, взаємовиручки, відповідальності.
Засобом згуртування колективу є й формування в ньому традицій, бо
ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції
щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті .
Різноманітна спільна
діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню
стосунків між учасниками. Об'єднують
колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів.
Про рівень розвитку
учнівського колективу свідчать:
· мобільність при
виконанні колективних справ і доручень, прагнення до вирішення складніших
завдань, активна участь кожного в їх розв'язанні;
· товариські взаємини,
уважність один до одного, готовність допомогти слабшому, поважання гідності
однокласників, здатність до порозуміння без сварок і образ;
· бажання дітей
бути разом, задоволення від спілкування, життєрадісність, бадьорість,
зібраність, відсутність нашіптування, почуття гумору, вміння належним чином
вирішувати конфліктні ситуації, готовність долати труднощі, виконувати
відповідальні доручення;
· відповідальність
за колективну справу;
· самостійне
висунення суспільно значущих цілей і досягнення їх на основі самоврядування.
Основне завдання клубу – організація активного дозвілля школярів. Клуб «Турмалін»
має сезонний характер.
Учасники клубу проводять різноманітні змагання,
здійснюють систематичні подорожі по території рідного краю та всієї України з метою
дослідження історії, культури; беруть активну участь у різноманітних змаганнях, навчаннях з МНС, поліцією, відпрацьовують навички надання
першої долікарської допомоги,
досліджують унікальні географічні об’єкти та історичні місця (Дендрологічний парк «Веселі Боковеньки», гранітний степовий
комплекс «Монастирище» тощо).
Проведення різноманітних «велоквестів»,
промислових велоекскурсій та велофлешмобів, походів вихідного дня дозволяє
культивувати любов до здорового
способу життя у членів клубу «Турмалін». Саме фізично і духовно розвинені особистості здатні до рішучих і практичних дій.
УХВАЛИЛИ:
1.Спрямувати
діяльність педагогічного та учнівського колективів на реалізацію основних
завдань національної політики в освіті.
Протягом року.
Адміністрація закладу.
2.Вчителям
початкових класів у своїй діяльності використовувати методичні рекомендації
щодо викладання предметів у початковій школі в 2016-2017 н.р. та зміни до
підготовки і проведення уроків як основної форми організації навчальної
діяльності молодших школярів.
Протягом року.
Гаврилюк І.К., Удовиченко О.Л.
3.З метою
проведення роз’яснювальної роботи серед батьківської громадськості про
концепцію нової української школи провести загальношкільні батьківські збори.
Лютий 2017 року
Адміністрація закладу.
4.З метою створення
оптимальних умов для вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду
та запровадження нового принципу педагогіки партнерства провести серію
відкритих уроків вчителями закладу.
До 20.03.2017 року
Олійник Т.М.
5.Популяризувати
досвід роботи вчителів Антіпець Т.В. та Карявки С.С. з питань позашкільної
діяльності з учнями через сайт школи, загальношкільні батьківські збори,
шкільні методичні об’єднання.
До 15.01.2017 року
Голови ШМО
6.З метою
удосконалення роботи з обдарованими дітьми створити фокус-групу вчителів для
дослідження проблеми «Як визначити здібності дитини за типами обдарованості?»
До 10.12.2016 року
Олійник Т.М.
=============================================================
«Роль вчителя у
реалізації національної
політики
в освіті: завдання, перспективи»
Виступ заступника директора з
науково-методичної роботи Олійник Т.М.
Впродовж останніх 20
років ми рухаємося темним тунелем по освітній траєкторії. Кожен теоретично знає
чи інтуїтивно відчуває, що десь там попереду має бути вихід. Втомлені очі
директорів та вчителів, налякані очі батьків та учнів, напружено вдивлялись в
темряву. І ось нарешті вдалині замиготіло світло...
Ми стоїмо на порозі
реформ, які на десятиліття мають визначити освітній ландшафт України.
Реформа освіти має одночасно:
·
Зупинити падіння якості та доступності
освіти
· Орієнтувати зміст
освіти на компетентності
· «Перенавчити» вчителів
· Змінити структуру
школи
· Забезпечити всі
перетворення ресурсами
При
цьому ще й зберегти те все найкраще, що є в українській школі.
18 серпня на одній
з педагогічних конференцій міністр освіти і науки України Лілія Гриневич
презентувала широкому загалу концепцію «Нової української школи»
Цей документ покликаний
простою мовою пояснити ідеологію змін, які будуть реалізовані в процесі
реформування середньої освіти.
Насамперед тішить
сам факт існування документу, що відображає бажання урядовців до діалогу як з
професійним освітнім середовищем, так і з безпосередніми споживачами освітніх
послуг. По-друге: як на мене, за якістю оформлення та подачі інформації, це
найкращий програмний документ українського уряду (принаймі за останні 10
років). Інформація добре структурована, мова викладу водночас дуже змістовна і
дуже проста. Протягом читання 40 сторінок тексту в уяві поступово розгортається
об’ємна, чітка і зрозуміла модель школи. Осягнути ідеї та думки авторів можуть
батьки та учні, а не лише освітні експерти. Складається враження, що упорядники
концепції думали в першу чергу не про галочку в звіті, а про тих, хто буде
читати їхній текст. А це вже значний прогрес для працівників державних
структур.
У концепції чітко
декларується, що «Нова українська школа» має готувати Особистість, Громадянина
та Фахівця. При цьому ще й уточнюється: Цілісну Особистість, Патріота, Інноватора.
Таким чином, ми маємо три осі координат, які формуватимуть «освітній простір»
нової школи: індивідуально-психологічну, суспільно-політичну та
соціально-економічну. Така об’ємна тривимірна модель Учня дозволяє враховувати
в навчальному процесі інтереси основних «акціонерів» школи: учня та його
батьків, держави, ринку праці.
Нова
українська школа не ставить собі за мету випустити учня, який знатиме «все про
всіх», але зростити людину, яка зможе зарадити собі в умовах сучасного
динамічного та мінливого світу. Тому логіка навчального процесу буде будуватись
не на тому, чим багата шкільна бібліотека, а на тому, які задачі доведеться
вирішувати учням вийшовши за стіни школи. Виділено 10 ключових
компетентностей, розвиток яких допоможе молодій людині бути продуктивною та
залишатись собою посеред високотехнологічного, мультикультурного суспільства
завтрашнього дня, а саме:
·
Спілкування рідною
мовою;
·
Спілкування іноземними
мовами;
·
Математична
грамотність;
·
Компетентності в
природничих науках та технологіях;
·
Інформаційно-цифрова
компетентність;
·
Уміння навчатись
впродовж життя;
·
Соціальні і
громадянські компетентності;
·
Підприємливість;
·
Загальнокультурна
грамотність;
·
Екологічна грамотність
та здорове життя.
Важливою
складовою є прагнення підготувати дитину до самостійного формування, реалізації
та свідомої корекції своєї життєвої траєкторії, в т.ч. навчальної та
професійної. Постановка цілей, аналіз необхідних та наявних ресурсів,
прокладання та контроль за виконанням «дорожньої карти» – ось лише деякі з тих
навичок, які матимуть критичне значення в умовах непередбачуваного майбутнього.
Учні мають відчути себе не лише виконавцями, але й співавторами сценарію на
шкільній, а згодом і життєвій сцені.
Під
час обговорення реформ, які нам пропонуються були створені фокус-групи з
директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів, метою яких було почути думку всіх,
хто зацікавлений у проведенні реформ. Щоб можна було врахувати думки всіх.
Вердикт батьків: «Наші
діти багато вчать таорії. Вивчають десять років математику, а запитати
випускника, скільки треба шпалер на оцю кімнату, більшість матимуть складності
з обрахунками. Зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики.
Менше теорії, а більше практичного застосування у житті».
Усі перелічені компетентності однаково
важливі і взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово
під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх
компетентностей є такі вміння:
· Уміння читати і
розуміти прочитане
·
Уміння висловлювати думку усно й письмово
· Критичне мислення
· Здатність логічно
обґрунтувати позицію
· Ініціативність
· Творчість
·
Уміння вирішувати проблеми, оцінювати
ризики та приймати рішення
·
Уміння конструктивно керувати емоціями,
застосовувати емоційний інтелект
· Здатність до співпраці
в команді
Свобода
– це двостороння медаль. На одній стороні - можливість самостійного прийняття
рішень. На іншій – спроможність нести відповідальність за свої рішення.
Концепція Нової Школи однозначно декларує, що:
·
«Вільну людину може
сформувати лише вільна особистість» та надає вчителю значний простір для
свободи вибору та творчої реалізації його педагогічних ідей;
·
«Нова школа матиме
широку автономію», а це значить, що адміністративні та навчально-методичні
повноваження будуть делеговані на рівень закладу освіти;
·
«Зросте вплив місцевих
громад на формування локальної освітньої політики, з урахуванням місцевих
культурних особливостей та особливостей ринку праці».
Таким
чином, «автономність та відповідальність» стають базовими цінностями для усіх
ланок освітньої екосистеми, в якій зростатимуть наші діти.
Сьогодні включеність батьків у шкільні процеси в основному
зводиться до присутності на батьківських зборах та «добровільних пожертвувань»
на покращення матеріального стану навчального закладу.
Автори концепції декларують, що «школа має ініціювати нову,
глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини». Засадничим
підходом на якому будуватиметься Нова школи є «педагогіка партнерства». Згідно
з цим підходом, учні, батьки та вчителі є рівноправними учасниками освітнього
процесу, відповідальними за результат. Отже, батьки отримають більше можливостей впливати
на навчальний процес, але вже не зможуть нарікати, що «школа» погано навчила
їхню дитину.
Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін.
Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання,
щоб залучити до професії найкращих.
Українська школа буде успішна, якщо до неї прийде успішний вчитель. Він
– успішний вчитель і фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості
викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією
школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить
свій предмет, яка його фахово викладає.
Насамперед учителю буде надано академічну свободу. Учитель зможе
готувати власні авторські навчальні програми, власноруч вибирати підручники,
методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову
думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну
діяльність.
Велика увага приділятиметься матеріальному стимулюванню. У проекті
Закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя у єдиній
тарифній сітці. Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію,
будуть отримувати надбавку.
Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя.
Учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління
освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль
вчителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора,
тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.
Збільшиться кількість моделей підготовки вчителя. Форми підвищення
кваліфікації буде диверсифіковано: курси при ІППО, семінари, вебінари,
он-лайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). Учитель отримає
право вибору місця і способу підвищення кваліфікації.
Держава буде підтримувати вчительські професійні спільноти.
На
допомогу вчителеві буде створено освітній портал з методичними та дидактичними
матеріалами, енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними
он-лайн-ресурсами.
Буде кардинально скорочено бюрократичне навантаження, у тому числі
завдяки переходу на систему освітнього електронного документообігу (замість, а
не в доповнення до існуючої документації).
Нова
концепція пропонує наступну структуру освітнього процесу: початкова освіта
(тривалість 4 роки) – базова середня освіта (5 років) – профільна середня
освіта (3 роки). Кожен з цих етапів розбитий ще на два цикли.
Перший цикл, адаптаційно-ігровий (1-2 класи) допоможе учню звикнути до
шкільного життя. У другому циклі (3-4 класи) в учнів буде формуватися почуття
відповідальності й самостійності. Після закінчення початкової школи навчальні
досягнення кожного учня будуть відповідати стандарту початкової школи. У
початковій школі (як і в середній та старшій) не буде «одногодинних» курсів або
предметів. В одному класі не буде більше 8 обов’язкових предметів.
Перший цикл базової середньої освіти, адаптаційний (5-6 класи) буде
пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених
навчальною програмою. Другий цикл, базове предметне навчання (7-9 класи) сприятиме формуванню учнів як
відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми
повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх
інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде
відведено предметам за вибором.
У
рамках профільної освіти старшокласники зможуть обирати одне з двох спрямувань
навчання:
· Академічне, із
поглибленим вивченням предметів
· Професійне
В
академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним. На цьому етапі учень ще
зможе змінити профіль навчання. Учні зможуть вибирати не лише предмети, а й
рівні їхньої складності.
Таким
чином, процес здобуття повної середньої освіти складається з 6 ітерацій та в
цілому триватиме 12 років. Чому наявність стількох, відносно незалежних етапів
навчання, є позитивним зрушенням? Тому що ми живемо в світі, де одним з
вирішальних чинників є швидкість змін. Для того, щоби бути ефективною, освіта
має бути актуальною. Навчальні програми необхідно постійно оновлювати,
наближаючи до реальних задач, з якими учні матимуть справу в особистому,
громадському та професійному житті. Функціонуючи в мінливому світі, школі
потрібно володіти високою адаптаційною здатністю. Тому, маючи відносно короткі
(в середньому 2 роки) освітні цикли та широку автономність в
навчально-методичній сфері, школи зможуть гнучко реагувати на зміну
соціально-економічних запитів.
Концепція
зазначає, що в Новій українській школі «з’явиться можливість навчання в
різновікових предметних або міжпредметних групах». Чому це важливо? Тому що,
шкільний досвід повинен максимально наближатись до майбутнього
суспільно-професійного досвіду учня. Звідси випливає, що навчання протягом 12
років в групі, однорідній за віковою ознакою, аж ніяк не сприяє розвитку
соціальної компетенції учня, оскільки 99% соціальних груп є різновіковими за
своїм складом. Таким чином напрацювання моделей поведінки в різновікових групах
є важливою складовою соціальних навичок молодої людини. Про значення
«міжпредметності» в сучасному світі можна і не згадувати. Основна маса
інновацій створюється в точці перетину різноманітних дисциплін та
галузей.
Тому чим швидше учні навчаться поєднувати
концепції з різних областей знань, тим вища ймовірність народження в Україні
проривних ідей, що змінять світ на краще.
Закон будуть впроваджувати поступово.
В 1-й клас оновленої школи діти підуть у 2018 році, відповідно перший 12 клас в Україні з'явиться в 2029-му. Тобто
більш-менш серйозні видатки на профільну школу почнуться лише через 11
років.
====================================================
Комментариев нет:
Отправить комментарий