Формування у дітей навчально-дослідницьких умінь

ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ ПРО ДОСЛІДНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

                                                                                                                              Толмач Н.І.

Колектив із розумінням

Оволодів дослідницьким умінням.

В експерименті участь берем,

Усе нове нове дітям несем.

І формуємо ми вміння

В молодого покоління.

На уроках дослідили

І проекти захистили.

Вчитель всім цим керував,

Як робити підказав.

- Ти створи, склади, знайди ...

Відшукай і доведи ...

Потім все це обгрунтуй

І гіпотезу спростуй.

Висновок же запиши

І роботу підпиши ...

Втілюй у життя надбання

І оформи своє пізнання

І буклети, реферати ... - 

Все це наші результати !

Компетентність педагога - 

Для дітей то допомога

Бо учитель сам все знає, 

Потім учням помагає.

Час педради вже спливає,

Але думка не згасає:

До досліджень спонукає ...

Все, що слухав не забудь!

У роботі творчим будь!

Дякуємо за педраду

І за кожного пораду!

=====================================================================

УКРАЇНА

ДОЛИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ДОЛИНСЬКА ГІМНАЗІЯ –

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №3»

вул. Щорса, 13, м.Долинська, Кіровоградської області, 28500, тел. (05234)5-40-34,

e-mail: dnvk3@ukr.net, код в ЄДРПОУ 33321363

НАКАЗ

від  «16» листопада  2015 р.                                                                        № 175

Про  підготовку та проведення 

педагогічної ради

   Відповідно до річного плану роботи школи, з метою підвищення ефективності навчання через впровадження в практику роботи форм і методів навчанні і виховання учнів, що сприяють розвитку навчально-дослідницьких умінь та з метою якісної підготовки до проведення педагогічної ради,

НАКАЗУЮ:

1.     Провести  педагогічну раду на тему: «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь під час навчально-виховного процесу» 10 грудня  2015 року.

2.     Призначити відповідальними за підготовку і проведення педагогічної ради заступника директора закладу з навчально-виховної роботи Тарасову І.А., заступника директора з науково-методичної роботи Олійник Т.М.

3.     Заступникам директора  Тарасовій І.А., Олійник Т.М.:

3.1.         Скласти план заходів з підготовки до педагогічної ради.

3.2.         Створити творчу групу вчителів по підготовці до педагогічної ради в такому складі: Карявка С.С., Ніколенко Н.І., Тороп Л.П., Удовиченко О.Л., Коваль Р.М., Толмач Н.І., Антипець Т.В., Крайнєва Н.В., Шмагайло О.П., Бурлаченко О.В., Ласкурик П.В., Москалець Л.І., Зенченко Т.П.

4.     Творчій групі визначити форму проведення педагогічної ради.

5.     Головам ШМО провести роботу серед членів шкільних методичних об’єднань по обговоренню питання, яке винесено на засідання педагогічної ради.

6.     Бібліотекарю закладу Бондаренко Т.М. підготувати відповідну літературу, надати інформаційні матеріали вчителям школи щодо підготовки до педагогічної ради.

7.     Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника  директора закладу з науково-методичної роботи Олійник Т.М.

Директор НВК «Долинська гімназія –

ЗШ І-ІІІ ступенів № 3»                                                            І. Свічкарьова

Ознайомлені:

Тарасова І.А.

Олійник Т.М.

=======================================================================

ПЛАН

підготовки до проведення засідання педагогічної ради на тему «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь під час навчально-виховного процесу»

1.  Провести педагогічну раду в шкільному методичному кабінеті.

                                         10.12.2015  р. ,    Олійник Т.М.,  Тарасова І.А.

2. Створити творчу групу вчителів по підготовці до педагогічної ради в такому складі:

Карявка С.С. – вчитель інформатики;

Ніколенко Н.І. – практичний психолог;

Тороп Л.П. – вчитель інформатики; 

Удовиченко О.Л. – вчитель початкових класів;

Коваль Р.М. – вчитель біології, хімії;

Антіпець Т.В. – вчитель англійської мови;

Крайнєва Н.В. – вчитель української мови та літератури;

Зенченко Т.П. – вчитель початкових класів.

                                        До 20.11.2015 р.,    Олійник Т.М.,  Тарасова І.А.

3. Провести методичну нараду з членами творчої групи.

                                                      26.11.2015 р.,    Олійник Т.М.,  Тарасова І.А.

4. Розподілити обов’язки між членами творчої групи.

                                                      26.11.2015 р.,    Члени творчої групи

5. Розробити план проведення педради.

                                                  До 25.11.2015 р.,    Олійник Т.М.,  Тарасова І.А.

6. Підготувати виступ та презентацію по темі педради.

                                                        До 07.12.2015 р.,    Олійник Т.М.

7. Підібрати літературу з проблеми  педагогічної ради.

                                                  До 27.11.2015 р., Бондаренко Т.М., Стефанюк С.М.

8.   Оформити виставку літератури в методичному кабінеті по темі «Роль вчителя у реалізації національної політики в освіті: завдання, перспективи».  

                                                             До 03.12.2015 р., Бондаренко Т.М., Стефанюк С.М.

9. Спланувати проведення   відкритих уроків у рамках декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються.

                                                   До 16.11.2015 р.,    Олійник Т.М.

10. Провести відкриті уроки в рамках декади педагогічної майстерності вчителів, які атестуються   з проблеми «Роль вчителя у реалізації національної політики в освіті: завдання, перспективи».

                                                   З   16.11.2015 р.   по     27.11.2015 р. 

                            Вчителі, які атестуються у поточному навчальному році

11. Оформити та випустити методичний бюлетень на тему «Організація навчально-дослідницької роботи як важливий елемент практичної діяльності вчителя і учнів».

                                                       До 01.12.2015 р.,    Зенченко Т.П., Крайнєва Н.В.

12.   Створити експертну групу у складі:

          Толмач Н.І. – вчитель української мови і літератури;

          Шмагайло О.П. – вчитель початкових класів;

          Бурлаченко О.В. – вчитель математики;

          Ласкурик  П.В. – вчитель фізики;

          Москалець Л.І. – вчитель англійської мови.

                                                       До 20.11.2015 р.,    Олійник Т.М., Тарасова І.А.

13. Підготувати пропозиції до постанови педради. Розробити рекомендації, пам’ятки.

                                                                    До 30.11.2015  р.,    Члени експертної групи

14. Розробити питання для анкетування серед старшокласників закладу.

                                                         До 30.11.2015  р., Ніколенко Н.І.

15. Співбесіда з учнями, анкетування.

                                                         До 08.12.2015  р., Ніколенко Н.І.

16. Розробити завдання-вправи для практичної частини педради

                                                                            До 07.12.2015  р.,  Олійник Т.М.

17.  Підготувати слайдо-фільм  «Навчально-дослідницька діяльність учнів на уроках» 

                                                                    До 08.12.2015  р., Карявка С.С., Олійник Т.М.

18. Створити відеофільм «Цікавинки з уроку»

                                                              До 08.12.2015  р., Карявка С.С.

====================================================================

=======================================================================

ВИСТУП НА ТЕМУ:
"Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь під час навчально-виховного процесу"
       

Підготувала Олійник Т.М.

заступник директора з НМР

         Доброго дня, шановні колеги! Я рада зустрічі з вами і маю надію на нашу з вами співпрацю. Пропоную вам глибоко вдихнути та видихнути. Видихнути вчорашні негаразди, злість, неспокій. Вдихнути ранкову свіжість,

тепло сонячних променів та чистоту гірських рік. Я бажаю вам гарного настрою і бережного відношення один до одного.

        Темою нашої сьогоднішньої педради є досить актуальна проблема «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких умінь під час навчально-виховного процесу».

       Новий час диктує нові завдання і спонукає нас вже не на словах, а на ділі переходити до реальних дій по розвитку творчого потенціалу особистості дитини через виконання навчально-дослідницьких завдань. Та й участь нашого закладу в експерименті Всеукраїнського рівня спонукає нас розглядати дане питання.

      Наша з вами участь в попередньому експерименті регіонального рівня дала можливість більше уваги приділити вчителю, удосконаленню культури педагогічної праці, підвищенню рівня професійної компетентності вчителя шляхом керованих змін у його самоосвітній діяльності та системі науково-методичної роботи закладу, визначення показників фахової культури уроку.  ТО експеримент Всеукраїнського рівня в центрі уваги ставить дитину.

      Говорять, що дослідника відрізняє від інших людей голод особливого змісту – голод до пошуків, парадоксів і їх розв’язання. Важливо не тільки нагодувати голодного рибою, а й навчити його ловити її.

     З точки зору процесу навчання можна виділити чотири різних типи навчання:

ü Запропонувати рибу і не навчати ловити її

ü Учити ловити рибу голодного

ü Нагодувати, а потім учити ловити

ü Учити ловити і одночасно годувати

Ми постійно задумуємося над тим, який з цих типів навчання найбільш ефективний в конкретній навчальній ситуації. 

       Одним із завдань, які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення говорить про те, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.

      Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.

         Розвиток інтересу в навчанні – проблема освіти XXI століття, яка хвилює кожного сучасного вчителя. Інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують. Тому завдання вчителя на сучасному етапі розвитку освіти повернути учням інтерес до шкільних предметів, посилити бажання навчатися.

          Сучасна школа має бути простором життя дитини, де вона не готується жити, а повноцінно живе. Тому діяльність навчального закладу має вибудуватись таким чином, щоб сприяти адаптації і розвитку дитячої особистості, яка усвідомлено робить вибір, відповідально ставиться до своєї соціальної ролі – навчається вчитися.

          Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь та навичок. То що ми мали в традиційній педагогіці? При формуванні ЗУН діяли по схемі:

• вислухай – повтори – виконай – отримай оцінку.

Що маємо на сучасному етапі розвитку освіти: підхід змінився. Наше завдання – навчити учнів вчитися. І формування ЗУН тапер проходить за іншою видозміненою схемою:

• знаю – не знаю;
• можу діяти – не можу діяти;
• шукаю новий спосіб дії.

В.О.Сухомлинський вказував на те, що якщо набуті вміння і навички не застосовуються на практиці, навчання поступово виходить зі сфери духовного життя дитини, неначе відділяється від її інтересів і захоплень. Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення, порівняння фактів. Спостерігаючи явища та картини природи, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких наповнюється реальним змістом причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача. Поступово в дитини виробляються навики створювати модель пізнавального циклу, яка дозволяє вивчати будь-який об’єкт.

         Ми звикли до того, що будь-які починання в освіті мають бути підкріплені нормативними актами. Навчально-дослідницька діяльність не є винятком у цьому аспекті. Прийняті останнім часом документи та й ті, які незабаром ввійдуть у дію є такими, що визначають навчально-дослідницьку діяльність у навчальних закладах, порядок її організації та проведення.

Нормативно-правова база навчально-дослідницької діяльності:

•         ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ   початкової загальної освіти (ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462)

•         ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти (ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392)

•         ПОЛОЖЕННЯ про дистанційне навчання (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства освіти і науки України 25.04.2013  № 466)

•         НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ В ХХІ ст.. (ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України   від 17 квітня 2002 року № 347/2002)

•         НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

•         ПРОЕКТ нового закону “ПРО ОСВІТУ”

       Так, національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей, формування компетентностей.

Державним стандартом початкової загальної освіти утверджено стратегію розвитку початкової ланки загальноосвітніх закладів

•         Формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань.

•         Опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

•         Забезпечення самоствердження та самореалізації особистості молодшого школяра.

   Всі ці положення неможливо втілити в життя без розвитку дослідницьких умінь учнів.

Державний стандарт грунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти:

(Завдання №1: з’ясуємо, на що спрямовує навчально-виховний процес особистіно зорієнтований підхід, компетентнісний та діяльнісний) – на слайді з’являються записи по мірі того, як вчителі зачитують  визначення:

•         1. Особистісно зорієнтований підхід – спрямовує навчально-виховний процес на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерстві у навчанні.

•         2. Компетентнісний підхід – спрямовує навчально-виховний процес на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.

•         3. Діяльнісний підхід – спрямовує навчально-виховний процес на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

      Які реальні напрацювання є на сьогодні в рамках
компетентнісного підходу, який лежить в основі навчально-дослідницької діяльності?

•         Сформовано науково-теоретичне розуміння компетентності як здатності дитини використовувати власний досвід для рішення життєвих проблем і ситуацій.

•         Розроблено нові стандарти з орієнтацією на компетентності, розпочаті спроби створення деяких навчальних програм і підручників із позицій компетентнісного підходу.

•         Затверджено новий базисний навчальний план, де показана можливість дослідницької роботи школярів, виконання ними проектів, практикумів – усе це повною мірою працює на компетентності.

•         Розроблені способи формування й оцінки компетентностей.

Сьогодення вимагає від учнів бути активними учасниками навчально-виховного процесу. Саме завдяки  виконанню навчально-дослідницьких завдань, шляхом використання активних форм навчання формується активність школяра. Відомий факт, що учні, які якісно засвоїли теоретичний матеріал шкільної програми, не завжди здатні до самостійного, творчого мислення. Окрім того, навіть учні, які навчаються на високому рівні нерідко мають не тільки нейтральне, а навіть негативне ставлення до самого процесу пізнавальної діяльності.

         Головна мета дослідницького навчання – формування здібностей самостійно, творчо засвоювати, перебудовувати нові шляхи діяльності у будь-якій сфері людської культури. Специфіка навчально-дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання, полягає в тому, що учень здійснює не весь цикл дослідження, а виконує лише окремі його елементи. В процесі роботи школяр оволодіває експериментальним методом дослідження, методом моделювання досліджуваних явищ і закономірностей.

Давайте здійснимо порівняльний аналіз наукового та навчального досліджень та з’ясуємо в чому різниця між ними.

(Завдання № 2 : Здійснити порівняльний аналіз наукового та навчального досліджень.)

Які види навчальних досліджень можна пропонувати учням при проведенні уроків та в позанавчальний час?

Ø Монопредметне навчальне дослідження орієнтовано на розв’язання локальних предметних завдань, яке виконується під керівництвом одного вчителя в рамках одного предмету і виконання якого дозволяє поглибити знання учнів з даного предмету.

Ø Міжпредметне дослідження орієнтовано на розв’язання локальних або глобальних між предметних завдань під керівництвом вчителів різних навчальних дисциплін, яке вимагає залучення знань з різних предметів, результати якого виходять за рамки одного предмету і не можуть бути отримані в процесі його вивчення. В цьому випадку здійснюється між предметний зв’язок та поглиблення знань по кільком предметам одночасно.

Ø Надпредметне дослідження, яке передбачає спільну діяльність учнів та вчителів, які працюють на одній паралелі класів, направлене на дослідження конкретних особистісно-значимих для учнів проблем. Результати такого дослідження виходять за рамки навчальної програми і не можуть бути отримані в процесі останньої.

       Завдання школи – не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності, й творчо працювати. Уже давно стало зрозумілим, що найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають ті держави, котрі мають високий інтелектуальний та творчий потенціал нації. Відомо також, що майбутнє людської цивілізації залежить виключно від реалізації обдарованості людей. Тому сьогоднішній учень, який успішно оволодів необхідними навичками і вміннями дослідницької діяльності, в майбутньому – професійний дослідник, здатний забезпечувати прискорення науково – технічного прогресу. 

     Отже, завдання вчителя сьогодні – відібрати з методичних надбань все прогресивне і змінити навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер, сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів, створювати умови для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формувати  ключові компетентності. Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності.

Ви переконалися в тому, що оновлення змісту шкільної освіти вимагає широкого використання дослідницьких методів навчання. Дослідницька діяльність учнів різними вченими розглядається неоднозначно і трактується як:

v Можливий шлях входження в простір культури (А.С.Обухов)

v Властивість людської природи (М.Г.Сергєєва)

v Фактор формування наукового мислення та освітня технологія (А.В.Леонтович)

v Спосіб засвоєння дійсності (П.Г.Щедровицький)

v Умова навчальної активності учнів (І.Ф.Харламов)

v Спосіб реалізації потреб в пізнанні (В.А.Енгельгард)

        Будь-яке дослідження є керованим процесом, тож, хоча метод дослідження потребує особливої самостійності в роботі учнів, усе ж від учителя залежить правильна організація початкового етапу пізнання, формування уміння спостерігати, уміння слухати, відчувати й уміло систематизувати побачене, прочитане в підручнику чи почуте.

Організація навчально-дослідницької діяльності учнів у школах передбачає активну взаємодію учителя та учня та взаємодію учнів між собою на засадах партнерської співпраці, яка є обґрунтованою основою навчально-пізнавальних дій. Результативність навчально-дослідницької діяльності учнів залежить від спеціально створених організаційних умов, застосування різноманітних форм, методів, інноваційних технологій та видів забезпечення цього процесу.

Реалізація навчально-дослідницької роботи учнів відбувається через:

·       активний прояв учнівської творчості у навчально-виховному процесі

·       узгодження навчальних програм з основними етапами навчальних досліджень учнів

·       застосування педагогами методу навчально-дослідних завдань як на уроці, так і в позаурочній роботі дозволяє органічно інтегрувати знання з різних областей та застосовувати їх на практиці, що спонукає учнів до генерування нових ідей та пошуку засобів їх реалізації

·       створення вчителями інноваційного навчального середовища, у якому відбувається дослідження реальних проблем через впровадження і активне застосування інноваційних ідей учнів, де учням надається ініціатива у створенні власної траєкторії навчально-пізнавальної діяльності.

Взаємини «учитель — учень» повністю відрізняються від встановлених традиційним навчанням:

учень визначає мету діяльності — учитель допомагає йому в цьому;

учень здобуває нові знання — учитель реко­мендує джерела знань;

учень експериментує — учитель розкриває можливі форми й методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність;

учень обирає — учитель сприяє прогнозу­ванню результату вибору;

учень активний — учитель створює умови для розвитку активності;

учень несе відповідальність за результати своєї діяльності — учитель допомагає оцінити отримані результати і знайти способи вдоскона­лення діяльності.

      Навчальне дослідження з точки зору учня – це можливість максимального розкриття свого творчого потенціалу. Це діяльність, яка дозволяє проявити себе індивідуально або в групі, застосувати свої знання, принести користь, показати публічно досягнутий результат. Це діяльність направлена на розв’язання цікавої проблеми, яку часто може сформулювати сам учень у вигляді завдання, коли результат діяльності – знайдений спосіб розв’язання проблеми – носить практичний характер, має важливе прикладне значення і цікаве та значиме для самих відкривачів.

      Навчальне дослідження з точки зору вчителя – це інтегративний дидактичний засіб розвитку, навчання і виховання, який дозволяє виробляти і розвивати специфічні вміння і навички проектування в учнів, формувати їх дослідницьку культуру та загально навчальні дії.

      І як би хто про що не говорив, але найвагомішу роль у цій новації відіграє вчитель. Змінюється роль вчителя і не тільки в навчально-дослідницькій діяльності. Із носія знань та інформації, вчитель перетворюється в організатора діяльності, консультанта і колегу при розв’язуванні проблеми, здобутті необхідних знань і інформації з різних, часто нетрадиційних, джерел. Робота з навчальним дослідженням дозволяє вибудовувати безконфліктну педагогіку, разом з дітьми знову і знову переживати процес нових відкриттів, перетворити процес навчальний з нудного примусу в результативну натхненну творчу роботу.  

           Вчителі, які розглядають процес навчання як просте накопичення знань, рано чи пізно заводять себе у безвихідь, бо їх старання не дають бажаних результатів.

Умовами успішної дослідницької діяльності є:

ü особистий інтерес учнів;

ü чіткість і конкретність при формулюванні навчально-дослідницького завдання;

ü визначення результатів, які планується отримати;

ü чітка констатація фактів.

    Організовуючи навчально-виховний процес з елементами навчально-дослідницької діяльності, необхідно пам’ятати, що учень при цьому проходить чотири рівні, а саме:

    1 рівень – репродуктивний, який включає елементи входження в пошукову, навчально-дослідницьку діяльність через систему завдань репродуктивного характеру.

    2 рівень – емпірично-практичний, який включає ускладнений елемент проходження учня через систему екскурсій, експедицій з послідуючим узагальненням своїх спостережень.

    3 рівень – дослідницький, експериментальний, який включає ускладнений елемент проходження учня через систему спецкурсів, спецсемінарів та виконанням нескладних дослідницьких завдань

    4 рівень – творчий, продуктивно-діяльнісний, власне дослідницьку та експериментальну роботу, які пов’язані з конструюванням, моделюванням, дослідженням та захистом своїх напрацювань.

Які ж форми організацій навчально-дослідницької діяльності учнів можна запропонувати? Зараз ми послухаємо вчителів, яким дісталося завдання

№ 3.

(Завдання № 3: запропонуйте різні форми організації навчально-дослідницької діяльності учнів)  – слайд після пропозиції вчителів

      Найбільше можливостей у нас з вами формувати навчально-дослідницькі уміння в учнів є на уроках. Давайте попробуємо скласти структуру уроку на якому виконуються дослідницькі завдання.

     1 етап  - визначення предмету навчального дослідження. Діти повинні чітко представляти, що вони будуть досліджувати і що будуть шукати.

     2 етап – формулювання суті проблеми. Предмет дослідження дозволить сформулювати сутність проблеми, яка швидше за все буде у вигляді проблемного питання. Це питання стане основою цього будуть розв’язувати на уроці.

     3 етап – необхідно виробити план дослідження, визначити шляхи вирішення проблеми та подальші дії. Цей етап скоріше всього є найважчим для учнів: вони розуміють, що їм треба зробити, але майже ніколи не знають як цього досягти.

       4 етап – проведення власне дослідження, пошукової діяльності, тобто деякої послідовності навчальних дій, які визначені спільними зусиллями всіх учасників. Втілення плану дослідження – найважчий та найдовший етап.

       5 етап – підведення підсумків дослідження закінчується змістовним висновком про те, які ж результати роботи та яким чином розв’язана проблема.

Отже, кожен шкільний навчальний предмет в тій чи іншій мірі має можливості формувати дослідницькі уміння і навички.

       Мета уроку — основа ефективної діяльності вчителя та учнів, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується у спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. У дидактиці зміст ціле покладання знайшов відображення у триєдиній меті уроку, яка конкретизує можливості навчання, розвитку та виховання учнів під час опанування ними навчальним матеріалом. Мета уроку не виникає стихійно, а узгоджується із цільовими установками, визначеними до курсу або розділу, стандартами освіти, враховує особливості учнівського колективу та відображає можливості вчителя. У меті уроку формулюється ключовий результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу.

Я пропоную наступній групі вчителів виконати та озвучити завдання №4.

(Завдання №4: визначити навчальну, розвивальну та виховну мету уроку-дослідження) - на слайді з’являються записи по мірі того, як вчителі зачитують  результати своєї роботи.

      Навчально-дослідницька діяльність на уроці повинна учню дати не лише суму знань, умінь і навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях. Дослідницька діяльність дає можливість учневі стати в позицію, яка рівна позиції вчителя, бути самостійним в процесі діяльності.

В процесі дослідницької діяльності відбувається формування і розвиток важливих психологічних функцій учнів на кожному віковому етапі теоретичного мислення, рефлексивних здібностей, в кінечному результаті – становлення учня як суб’єкта.

Ø Для початкової школи проблема дослідження, яка забезпечує мотивацію включення в самостійну роботу повинна бути в зоні найближчого розвитку.

Ø У підлітків на перший план виходить мета опанування комунікативних навиків, тому доцільно організовувати дослідницьку діяльність у групових формах.

Ø Для юнацького віку характерним є індивідуальна робота та написання безпосередньо науково-дослідницьких робіт.

       Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

       Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання.

     Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою.

====================================================

Анкета для вчителя

1.     Назвіть найвдаліші методи і при­йоми створення позитивного на­строю в учнів на уроці.

2.     Які методи і прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважа­єте найоптимальнішими?  Яким із них ви надаєте перевагу у своїй роботі?

3.     Як саме під час підготовки до уро­ку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:

·         специфіку класу;

·         індивідуальні можливості учнів;

·         умови роботи на уроці?

4.     Чи склалась у вас власна система методів мотивації навчальної  діяльності?

5.     Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи розумової праці та навичок самоорганіза­ції? Якщо так, то якими метода­ми і засобами?

6.     Чи часто ви створюєте такі умо­ви на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само-» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?

7.     Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним:

                 - авторитарний;
                 - демократичний;
                 - ліберальний.
      8.  Який характер навчальної діяльності у вас переважає?
                - репродуктивний;
                - конструктивний;
                - творчий.
      9. Яких уроків у вас більше:
               - що досягли поставленої мети;
               - частково досягли мети;
               - не досягли мети.
      10. Чи складно вам обирати методи і прийоми мотивації навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги і якої саме?

Виявлення особливостей мотивації пізнавальної діяльності учнів

                                  «Мотиви моєї діяльності»

Любий друже! Уважно прочитай ан­кету та підкресли в ній ті пункти, які відповідають твоїм думкам, прагнен­ням, відчуттям, бажанням.
Я навчаюсь, тому що:
- на уроках... (зазначте назву предмета) така обстановка, що хочеться вчитися;
- примушують батьки;
- хочу отримувати гарні оцінки;
- необхідно готуватися до майбут­ньої професії;
- у наш час у суспільстві не можна бути необізнаним;
- хочу завоювати авторитет у одно­класників;
- подобається дізнаватися про щось нове;
- подобається вчитель;
- хочу уникнути поганих оцінок і неприємностей;
- хочу більше знати;
- мені приємно думати, відкривати для себе щось нове;
- хочу бути першим учнем у класі.
 Опрацювання відповідей: 
1 — мотив благополуччя;
2, 9 — мотив протидії пригніченню;
3— мотив досягнення;
4— мотив «професійне самовизна­чення»;
5— мотив «позиція»;

6,12 — мотив престижу;
7,10— пізнавальний мотив;
8,11 — емоційний мотив.

======================================================================